Стратегічний план розвитку Борозенської об’єднаної територіальної громади з 2020 до 2023 року
Стратегічний план розвитку Борозенської об’єднаної територіальної громади з 2020 до 2023 року
Додаток
до рішення ХХХVІІ сесії
сьомого скликання
від 10.07.2020 №1262
Стратегічний план розвитку Борозенської об’єднаної територіальної громади з 2020 до 2023 року
2020 рік
Зміст
Стратегічна ціль 1. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК та підтримка бізнесу....................... 0
Стратегічна ціль 2. Людина – основна цінність громади............................................ 0
Стратегічна ціль 3. РОЗВИТОК ІНФраструктурного забезпечення громади.... 0
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ..................................... 0
Вітальне слово голови Борозенської об’єднаної територіальної громади
Дорогі земляки!
Борозенська об’єднана територіальна громада утворена 14 листопада 2017 року в рамках адміністративно-територіальної реформи, до складу якої увійшли села Борозенське, Кучерське, Садок, Пʼятихатки, Нова Кубань, Стариця, Чарівне, Красносільське, Дмитренка, з адміністративним центром у селі Борозенське. Громада була створена з єдиною метою – максимально реалізувати інтереси кожного громадянина. Тому всі разом ми повинні визначити головні напрямки спільних зусиль розвитку інфраструктури, покращення екологічної ситуації, розширення інвестиційних можливостей, збільшення капіталу громади.
Дана Стратегія розроблена саме для того, щоб визначити головні стратегічні пріоритети, реалізація яких забезпечить розвиток та досягнення поставлених цілей. Тільки таким чином ми дамо шанс Борозенській громаді знайти себе на економічній, культурній, туристичній карті країни та області. Підготовка цього важливого документа відбувалась за участі представників всіх адміністративних одиниць, які увійшли до складу Борозенської об’єднаної територіальної громади, депутатів, приватних підприємців, громадських активістів, фахівців та посадовців органу місцевого самоврядування.
Під час розробки Стратегії ми намагалися залучити якомога більше мешканців, адже пріоритети розвитку має розділяти та підтримувати уся громада. Стратегія розвитку Борозенської ОТГ складається з низки конкретних проектів, спрямованих на досягнення операційних цілей, визначених стратегічними пріоритетами. Тому я вдячна усім, хто брав активну участь у підготовці Стратегії. Особливу подяку висловлюю експерту з регіонального розвитку програми «U-LEAD з Європою» Відокремленого підрозділу Установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» Фадєєвій Олександрі Володимирівні. Сам процес відбувався у відповідності до методології, запропонованої Програмою для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» (Ukraine – Local Empowerment, Accountability and Development Programme).
Наявність Стратегії розвитку громади дасть змогу об’єктивно оцінити соціально-економічний та ресурсний потенціали території та сформувати її інвестиційну привабливість. Ми не зупиняємося на досягнутому, і наші прагнення – зробити об’єднану громаду, комфортною для життя кожного громадянина.
Бажаю всім наполегливості в зміцненні громади і наснаги в її соціально-економічному розвитку.
Голова громади Галина КУЗЬМІНА
1. ВСТУП
Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 р., призвів до утворення Борозенської сільської об’єднаної територіальної громади, це відбулося 14 листопада 2017 року.
Спроможні об’єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:
- відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об’єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об’єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління й розподілу «об’єднаними» ресурсами;
- потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку;
- збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.
У більш широкому контексті Борозенська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов’язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси.
Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування ОТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.
Під час дискусій, що відбувалися у процесі стратегування Борозенською ОТГ, переважно, використовувався термін «стратегічне планування об’єднаної громади». Однак, цей термін («стратегічне планування») не може бути повноцінно застосованим на першому етапі створення ОТГ з наступних причин:
- Однією з ознак «стратегічності» плану є довгостроковий (понад 7 років) період планування. У новоствореної Борозенської ОТГ, умовно кажучи, відсутня «історія», тобто, неможливо відстежити поведінку територіальної громади як цілісної територіальної соціально-економічної системи за попередні періоди, а період ідентифікації базових умов, які матимуть суттєвий вплив на подальшу суб’єктність ОТГ, відбуватиметься упродовж 2020-2023 років.
- Стратегія громади повинна узгоджуватися зі стратегіями вищого рівня – області, країни.
Наразі, стратегії вищого рівня розроблені на період до 2027 року. Тому у цей період становлення розроблено середньостроковий (на 2020-2023 рр.) план розвитку ОТГ. У 2023 році, коли будуть сформовані базові умови функціонування ОТГ, можна буде розробити більш довгостроковий(на 7 років) стратегічний план розвитку ОТГ.
2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ
Підготовка стратегічного плану відбувалася у відповідності до методології, запропонованої Проектом Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні».
Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку, - як це викладено в таблиці.
Принципи місцевого розвитку
|
Відповідальне управління навколишнім середовищем та раціональним використанням природних ресурсів |
Здорова і справедлива громади |
|
|
|
Стала економіка |
Практика належного управління |
|
|
Залучення широкого кола громадян до створення стратегічного плану розвитку ОТГ дозволяє, ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади. Розроблена таким чином стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.
Розпорядженням Голови Борозенської сільської ради від 24.07.2019 року №108/1 «Про затвердження Положення та складу робочої групи з розробки Стратегічного плану розвитку Борозенської ОТГ» була сформована Робоча група з підготовки Стратегії розвитку та схеми планування території Борозенської сільської об’єднаної територіальної громади.
Учасники Робочої групи з підготовки Стратегії
|
№ з/п |
П.І.Б. |
Посада |
|
|
Кузьміна Галина Луківна |
Голова робочої групи, сільський голова |
|
|
Охрімовська Альона Іллівна |
Заступник голови робочої групи, секретар ради |
|
|
Фадєєва Олександра Володимирівна |
Координатор робочої групи, експерт з регіонального розвитку програми «U-LEAD з Європою» Відокремленого підрозділу Установи «Центр розвитку місцевого самоврядування» |
|
|
Васюта Тетяна В’ячеславівна |
Секретар робочої групи, спеціаліст фінансово-економічного та інвестиційного розвитку |
|
|
Васькевич Тетяна Вікторівна |
Начальник фінансово-економічного та інвестиційного розвитку |
|
|
Байрак Анна Володимирівна |
Депутат сільської ради, головний економіст СВК «Борозенське» |
|
|
Сіменько Валентина Павлівна |
Депутат сільської ради, бухгалтер СВК «Борозенське» |
|
|
Юрасова Наталія Вікторівна |
Спеціаліст з соціального захисту населення Борозенської сільської ради |
|
|
Горбенко Ганна Богданівна |
Спеціаліст І кат. З земельних питань Борозенської сільської ради |
|
|
Мартинюк Віктор Вікторович |
Начальник КП «Водолій і К» |
|
|
Ценцеря Ольга Миколаївна |
Методист відділу освіти Борозенської сільської ради |
|
|
Глоба Володимир Володимирович |
Депутат сільської ради, підприємець |
|
|
МурадянАрменЮрикович |
Фізична особа-підприємець |
|
|
Березанська Оксана Володимирівна |
Фізична особа-підприємець |
|
|
Рублюк Сергій Володимирович |
Фізична особа-підприємець |
|
|
Холодний Роман Леонідович |
Фізична особа-підприємець |
|
|
Місюра Василь Васильович |
Фізична особа-підприємець |
|
|
Байрак Наталія Анатоліївна |
Фізична особа-підприємець |
|
|
Кірін Віталій Юрійович |
Начальник відділу освіти Борозенської сільської ради |
|
|
Гуріна Світлана Іванівна |
Депутат сільської ради, бухгалтер відділу освіти |
|
|
Фішер Олександр Іванович |
В. о. старости сіл Нова Кубань і Стариця |
|
|
Павліченко Юлія Володимирівна |
Директор Новокубанського будинку культури |
|
|
Кіріна Інна Іванівна |
Директор Новокубанського НВК |
|
|
Обдула Оксана Василівна |
Старша медична сестра терапевтичного відділення №3 с. Борозенське |
|
|
Ніколаєнко Світлана Іванівна |
Член виконкому, безробітня |
|
|
Назарова Наталія Ярославівна |
В. о. старости сіл Чарівне, Красносільське та Дмитренка |
|
|
Михайлова Тетяна Михайлівна |
Депутат сільської ради, спеціаліст з громадкістю Борозенської сільської ради |
|
|
Грицьків Ольга Миколаївна |
Депутат сільської ради, фельдшер швидкої допомоги |
|
|
Козир Оксана Григорівна |
Член виконкому, директор Чарівненського ЗЗСО |
|
|
Чорна Наталія Русланівна |
Вихователь Борозенського ДНЗ |
|
|
Захарова Катерина Миколаївна |
Керівник гуртка Борозенської БК |
Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:
- дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності суб’єктів Борозенської ОТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
- проведення у липні - серпні 2019 року опитування 103 мешканця та 13 представників бізнесу.
29 жовтня 2019 року в залі засідань Борозенської сільської ради відбулося перше засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:
- презентація та обговорення результатів стратегічного аналізу громади,
- формулювання та обговорення прогнозів та сценаріїв розвитку громади,
- формулювання стратегічного бачення.
11 грудня 2019 року в приміщенні Борозенської сільської ради відбулося друге засідання членів Робочої групи, під час якого був розроблений проект SWOT-матриці – проведений аналіз взаємозв’язків факторів SWOT через матрицю SWOT/TOWS та підготовлені базові аналітичні висновки щодо порівняльних переваг, викликів та ризиків розвитку Борозенської громади, визначені стратегічні, операційні цілі та завдання стратегії.
12 грудня 2019 року оголошено про підготовку технічних завдань на проекти розвитку, які відповідають завданням Стратегії.
15 січня 2020 року в приміщенні Борозенської сільської ради відбулося засідання членів Робочої групи, під час якого проведено відбір та коригування технічних завдань на проекти розвитку для плану реалізації Стратегії.
Усі засідання Робочої групи проводилися у відкритому режимі, тому усі бажаючі мали можливість брати участь в розробці Стратегічного плану. Методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, надання консультаційних послуг з питань стратегічного планування забезпечувала:
Олександра Фадєєва (Лянна), радниця з питань регіонального розвитку Херсонського центру розвитку місцевого самоврядування.
3.1 Характеристика громади
3.1.1Коротка характеристика громади
Порівняння громади, району, області
|
Регіони |
Площа, км2 |
Площа у % до загальної площі/району/області |
Населення |
Населення у % до загального населення/району/області |
Густота населення |
|
Борозенська ОТГ |
886,7 |
- |
3847 |
|
4,34 |
|
Великоолександрівський район |
1541 |
57,54 |
25892 |
14,86 |
16,8 |
|
Херсонська область |
28461 |
3,12 |
1062000 |
0,36 |
37,31 |
Рис. 1. Громада на карті області
Структура, загальна чисельність та укомплектованість кадрами Борозенської сільської ради
|
№ з/п |
Назва структурного підрозділу |
Кількість посад |
Укомплектованість |
|
1 |
Сільський голова |
1 |
1 |
|
2 |
Секретар сільської ради |
1 |
1 |
|
3 |
Староста |
2 |
2 |
|
Відділи та сектори апарату виконавчого комітету |
|||
|
Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності |
|||
|
1 |
Начальник відділу-головний бухгалтер |
1 |
1 |
|
2 |
Спеціаліст ІІ категорії |
2 |
2 |
|
Відділ організаційної, кадрової, оборонної та мобілізаційної роботи та роботи з громадськістю |
|||
|
1 |
Інспектор ВОС |
1 |
1 |
|
2 |
Спеціаліст ІІ кат. з основної діяльності |
1 |
1 |
|
3 |
Спеціаліст роботи з громадськістю |
2 |
2 |
|
4 |
Державний реєстратор |
1 |
Вакансія |
|
Сектор соціального захисту населення |
|||
|
1 |
Спеціаліст з соціального захисту населення |
1,5 |
1,5 |
|
Сектор з питань культури, сім’ї, молоді та спорту |
|||
|
1 |
Спеціаліст |
0,5 |
0,5 |
|
Відділ у справах земельних питань, екології, архітектури, будівництва, комунального господарства та цивільного захисту |
|||
|
1 |
Начальник відділу |
1 |
Вакансія |
|
2 |
Спеціаліст І категорії з земельних питань |
1 |
1 |
|
3 |
Спеціаліст ІІ категорії з земельних питань |
2 |
2 |
|
4 |
Спеціаліст з питань екології та благоустрою |
1 |
1 |
|
5 |
Спеціаліст |
1 |
1 |
|
Служба господарського забезпечення |
|||
|
1 |
Водій |
1 |
1 |
|
2 |
Прибиральник службового приміщення |
2,5 |
2,5 |
|
3 |
Робітник по благоустрою |
4 |
4 |
|
4 |
Електрик |
1 |
1 |
|
Відділ фінансово-економічного та інвестиційного розвитку |
|||
|
1 |
Начальник відділу |
1 |
1 |
|
2 |
Спеціаліст ІІ кат. |
1 |
1 |
|
3 |
Спеціаліст |
1 |
1 |
|
Відділ освіти (юридична особа) |
|||
|
1 |
Начальник відділу |
1 |
1 |
|
2 |
Головний бухгалтер з бухгалтерського обліку |
1 |
1 |
|
3 |
Бухгалтер |
1,5 |
1,5 |
|
4 |
Провідний спеціаліст з методичної роботи |
1 |
1 |
|
|
Всього: |
4,5 |
4,5 |
|
Служба у справах дітей Борозенської сільської ради (юридична особа) |
|||
|
1 |
Начальник служби у справах дітей |
0,5 |
Вакансія |
|
|
Спеціаліст служби у справах дітей |
0,5 |
0,5 |
|
Всього по управлінню |
37 |
34,5 |
|
3.1.3 Інформація про об’єднання громадян і засоби масової інформації
На території громади функціонують дві громадські організації:
Ветеранська організація «Опора» юридично не оформлена, але на території ради діє з 90-х років. Організація опікується та допомагає незахищеним верствам населення (пенсіонерам, одиноким пенсіонерам, інвалідам).
Громадська організація «Молодіжне спортивно-патріотичне об’єднання «Борозенська Січ» діє з осені 2015 року. Метою діяльності Організації є сприяння консолідації та координації зусиль членів організації та інших суспільно – активних громадян України у забезпеченні захисту законних, національно – культурних, економічних, соціальних, духовних, творчих, спортивних, вікових та інших спільних інтересів молоді, у створенні гідних умов для всебічного гармонійного розвитку молодого покоління; виховання молоді як свідомих, відповідальних і соціально активних членів суспільства.
3.1.4 Історична довідка
Борозенська об’єднана територіальна громада утворена 14 листопада 2017 року в рамках адміністративно-територіальної реформи, до складу якої увійшли села Борозенське, Кучерське, Садок, Пʼятихатки, Нова Кубань, Стариця, Чарівне, Красносільське, Дмитренка.
Село Борозенське – адміністративний центр громади, засновано у 1909 році. Село виникло на місці монастирських та дворянських хуторів, заселених в 1862-1885 роках. Свою назву одержало від переселенців з Високопільського району с. Борозне (Архангельське).
22 серпня 1941 року Борозенське було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 11 березня 1944 року.
На території села знаходяться:
- пам’ятник воїнам-односельцям, що загинули в роки Другої світової війни;
- меморіальна дошка колишньому президенту громадської організації «Земляцтво Херсонщини» А.П.Снігачу на парадному вході до будинку культури (рік встановлення - 2012);
- меморіальні дошки воїнам загиблим в зоні проведення антитерористичної операції Андрію Олександровичу Бодяку та Андрію Олеговичу Давидку. Дошки встановлено на парадному вході до Борозенського ЗЗСО І-ІІІ ступенів (рік встановлення 2015 та 2019);
- Храм Святого Пророка Іллі УПЦ Новокаховської - Бериславської єпархії МП.
Село Кучерське - засновано у 1909 році. Цілинні землі, на яких нині розташоване село, належали Агаркову. Освоюючи їх, поміщик спорудив серед степу конюшні і звів один житловий будинок, де мешкали їздові (кучери). Звідси і пішла назва поселення.
Поселення стало рости за рахунок переселенців з села Архангельське (нині Високопільського району) та Малої Олександрівки.
У 1927 році у Кучерському було створено ТСОЗ (товариство спільного обробітку землі). А через два роки у Новорайську Бериславського району утворився радгосп «Бериславський». Кучерське стало бригадою четвертого відділку, що базувався у Борозенському.
У 1932 році було створено радгосп «Більшовицький наступ», центральною садибою якого стало село Борозенське, а Кучерське – четвертим відділком господарства.
22 серпня 1941 року Кучерське було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 11 березня 1944 року.
Село Пʼятихатки - засновано у 1909 році. 22 серпня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 11 березня 1944 року.
Село Нова Кубань – засноване наприкінці ХІХ століття.
Висілок Нова Кубань було засновано на кінці ХІХ століття, але статус села Нова Кубань одержала в 1922 році, коли сюди переселилася частина жителів з сіл Новодмитрівки та Старосілля.
На 1928 рік в селі було 45 дворів, 3 кузні, приватний млин, діяло товариство по спільній обробці землі «Новий світ». У 1930 році була організована артіль «Червона долина».
26 серпня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 12 березня 1944 року.
У 1950 році було об'єднано с. Нова Кубань і с. Стариця в один колгосп.
У 1956 році село поповнилося переселенцями з Черкаської області.
Наявні пам’ятки архітектури – меморіал Слави.
Село Чарівне – засноване в 1865 році.
Перша назва – Орлово. Перший поселенець цих місць – Ісаак Середа – був переселенцем із села Орлово під Херсоном. На пам’ять про своє рідне поселення він і назвав нове село. З назвою села виникали певні незручності, бо існувало два населених пункти - Орлове: одне у Бериславському районі, інше - у Калініндорфському. Через це люди вирішили перейменувати поселення. У 1960-х роках назву «Орлове» змінили на «Чарівне».
З встановленням радянської влади в селі почав діяти колгосп ім. Ворошилова, від назви якого неофіційно і називали село Ворошилівкою.
23 серпня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 12 березня 1944 року.
Наявні пам’ятки архітектури - пам’ятник загиблим воїнам у роки Другої світової війни.
-
-
- Коротка характеристика області та району
-
Дата утворення Великоолександрівського району: 7 березня 1923 року.
Географічна характеристика:
Великоолександрівський район розташований у верхній західній частині правобережної Херсонщини, у зоні ризикованого землеробства. На півночі межує з Високопільським і Нововоронцовським районами, на сході і півдні - з Бериславським районом Херсонської області, на заході - з Березнегуватським і Снігурівським районами Миколаївської області. По території району протікає річка Інгулець. Відстані: від смт Велика Олександрівка до м. Херсона залізницею 105 км; автошляхом 139 км.
Площа: 154 тис. км кв. 5,3% від території області.
Кількість населених пунктів. У складі району три селища міського типу (Велика Олександрівка (райцентр), Біла Криниця, Калинівка) та 55 сільські населені пункти.
Населення району: За статистичними даними, населення на 1 січня 2015 року складало 26,112 тис. осіб.
Коротка історична довідка: Історія Великоолександрівщини губиться у глибині сторіч. На землях району послідовно проживали і змінювали один одного скіфи-землероби, чети, роксолани, готи, гунни, авари, хазари, тіверці, мадяри, печеніги, або узи, половці.
У XIII ст. і XV ст. на території району бували генуезці з Криму, яких у XV ст. змінили ногайські татари. У другій половині XV ст. територію Великоолександрівщини захопила Туреччина. Проте протягом 500 років «дике поле», як називали колись цей край, було майже незаселене.
Внаслідок російсько-турецької війни 1768-1774 рр. за Кучук-Кайнарджийським мирним договором землі району були приєднані до Росії. Почалося освоєння і заселення Північного Причорномор'я. Цей час і є початком існування теперішнього Великоолександрівського району, назву якому дав виходець з Полтавщини Олександр, якого поховано на берегах Інгульця і на честь якого названо Велику Олександрівку - адміністративний центр району.
Район створено 1860 року як Великоолександрівську волость. Велику Олександрівку було віднесено до розряду містечок. Заселення району здійснювалося частково стихійно, частково - урядовими заходами. З колишніх Київської, Чернігівської, Полтавської, Калузької та інших губерній сюди переводилися як кріпосні, так і державні селяни.
А 7 березня 1923 року проголошено як Великоолександрівський район у складі Херсонської області.
Природно-ресурсний потенціал: Територія Великоолександрівського району розташована в Причорноморській низині на правобережжі Дніпра в межах Дніпро-Інгулецького корінного плато. Частина району, що прилягає до річки Інгулець має горбистий рельєф з великою кількістю балок і річкових терас льодовикового періоду. Інша територія – стрілоподібна рівнина, характерна для всієї Причорноморської низини. Корисні копалини району: глини (у тому числі керамзитові), піски, камінь-вапняк, гравій. У районі села Бобровий Кут знаходиться родовище сировини для виробництва цементу.
Розвиток промисловості та сільського господарства. Пріоритетні напрями діяльності: рослинництво, тваринництво, переробна промисловість, виробництво вапна. На території району розташований один з найбільших на півдні України Білокриницький комбінат хлібопродуктів. На даний час провідною галуззю виробництва у районі залишається сільськогосподарська. На території району діє 149 аграрних формувань: КСП - 5, приватні підприємства - 8, господарські товариства – 18, фермерські господарства – 115.
Освіта та культура. На даний час на території району діє 20 загальноосвітніх закладів (а також 18 шкільних бібліотек), 23 дошкільних навчальних заклади, 3 дитячі позашкільні установи. Мережа закладів культури включає 25 діючих Будинків культури та клубів, 25 бібліотек та сільських бібліотечних філій. Працює районна дитяча школа мистецтв. Діє районний народний історико-краєзнавчий музей, який зберігає експонати кінця XIX - початку XX століть та періоду сучасності. З 2011 року при загальноосвітній школі у селі Новодмитрівка функціонує сільський історико-краєзнавчий музей.
Кількість культових споруд (церкви, монастирі, костели, мечеті, молитовні доми, синагоги, інше) – 13
Періодичне видання: виходить районна газета «Жайвір».
Архітектурні та монументальні споруди. На території району знаходиться 6 пам’яток історії, 28 - архітектури та 2 - культури. Серед архітектурних споруд - церква Святого Олександра Невського у смт Велика Олександрівка, храм Святого Миколая у селі Старосілля, будова і гребля Великоолександрівської ГЕС на річці Інгулець.
Археологічні пам’ятки. Великоолександрівський район Херсонської області – один з найбагатших регіонів Херсонщини за кількістю давніх поховальних споруд – курганів. За цим показником входить до першої четвірки районів області. У Великоолександрівському районі такими пам’ятками є поодинокі поселення та стійбища скотарів (доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя). Більшість пам’яток археології представлена поховальними комплексами – курганами. Пам’ятки археології району охоплюють відносно невеликий відрізок історії, який сягає усього 6 тисяч років. Найдавнішим свідченням заселення території Великоолександрівського району є поховання у курганах часу енеоліту (4 тисячоліття до н. е.).
3.1.6 Коротка характеристика громад – конкурентів
Порівняння з громадами-конкурентами
|
Показники |
2019 рік |
|||
|
Борозенська ОТГ |
Милівська ОТГ -конкурент 1 |
Новорай-ська ОТГ -конкурент 2 |
Високопільська ОТГ -конкурент 3 |
|
|
Територія, км2 |
886,7 |
267,71 |
221,88 |
198,75 |
|
Населення |
3847 |
3330 |
4786 |
6382 |
|
Зайняте населення |
730 |
|
|
|
|
Зареєстровані безробітні |
120 |
|
|
|
|
Середня заробітна плата |
|
|
|
|
|
Якась одна сильна сторона, що надає перевагу у розвитку(наприклад – працююче підприємство, природні ресурси, об‘єкт для туризму) |
На території ради діє два підприємства, на яких офіційно працює понад 300 чоловік (СВК «Борозенське», «Красносільська Агрокомпанія»). Діють заклади освіти (2 – школи, 1 – НВК, 3 – ДНЗ), медичні заклади (КЗ «ЦПМСД», Борозенське терапевтичне відділення №3 Великоолександрівської ЦРЛ (10 койко-ліжок), КЗ «ОТЦЕМД та МК»). |
|
ТОВ «ЮТС – Агро-продукт» |
|
3.2 Земельні та природні ресурси
3.2.1 . Земельні ресурси і територія громади
|
№ пп |
Структура земель сільськогосподарського призначення |
Площа земельної ділянки, га |
|
1 |
Всього земель |
32580,00 |
|
1.1 |
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, в тому числі: |
30639,00 |
|
1.2 |
Рілля |
28064,00 |
|
1.3 |
Пасовища |
2510,8 |
|
1.4 |
Сіножаті |
26 |
3.2.2. Містобудівні документи
У 2019 році для населених пунктів Борозенське, Садок, Кучерське, Пʼятихатки Борозенської сільської ради розроблено генеральні плани. На лютий місяць 2020 року заплановано проведення громадського обговорення щодо затвердження генеральних планів та встановлення меж населених пунктів.
3.2.3 . Природні ресурси
Борозенська територіальна громада розташована на півдні України в межах степової зони помірного географічного поясу Євразії, у нижній лівобережній частині Дніпра, межує з Бериславським та Нововоронцовським районами. Територія ОТГ є нерозривною, її межі визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад сільських рад, що об’єдналися.
Клімат помірно-континентальний із порівняно м’якою зимою та жарким і довгим літом. Клімату території ОТГ притаманні літні суховії – потужні вітри(більше 5 м/с) при низькій вологості(менше 30%) та високих температурах (вище 25C°).
Агрокліматичні ресурси придатні для вирощування різноманітних с/г культур (пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, рапсу, гірчиці, соняшнику, кавунів, овочів). Є перспективи для використання в промислових масштабах тепло- та електроенергії.
Територія громади, це рівнинні ландшафти зони степів, південно-сухостепової підзони, Причорноморсько - Приазовського сухостепового краю.
З рослинності природних степів мало що залишилося, але ростуть пирій, тонконіг, шпориш, костриця, щавлій, щириця, пасльон, амброзія, перекотиполе, зустрічається ковила.
З тваринного світу панівними видами є ховрах, польова миша, зайці, ящірки, їжаки, тхір, куниця, ласка, лисиці, горлиці, кібці, жайворонки, перепілки, куріпки, фазани. Зрідка зустрічаються дрофа, степовий журавель, степовий орел, вовки.
В зв’язку з господарською діяльністю людини природні ландшафти відсутні, а сучасні (антропогенні) мають вигляд полів, лісосмуг, сіл.
3.3 Населення і трудові ресурси
3.3.1 Чисельність населення і демографічна ситуація
|
Територія |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Борозенське |
1912 |
1912 |
1913 |
1912 |
1873 |
1875 |
1853 |
1807 |
|
Кучерське |
585 |
585 |
575 |
580 |
557 |
565 |
547 |
533 |
|
Садок |
430 |
430 |
452 |
442 |
429 |
423 |
386 |
404 |
|
П’ятихатки |
185 |
185 |
188 |
200 |
197 |
198 |
176 |
182 |
|
Нова Кубань |
360 |
360 |
364 |
350 |
371 |
353 |
349 |
345 |
|
Стариця |
68 |
68 |
57 |
58 |
62 |
59 |
57 |
59 |
|
Чарівне |
448 |
420 |
433 |
435 |
431 |
436 |
437 |
444 |
|
Красносільське |
102 |
112 |
98 |
90 |
86 |
80 |
82 |
85 |
|
Дмитренка |
43 |
52 |
51 |
40 |
39 |
36 |
37 |
36 |
|
Великоолександрівський район |
26585 |
26333 |
26130 |
25923 |
25868 |
25499 |
25163 |
24928 |
|
Херсонська область |
1078795 |
1073223 |
1068257 |
1063051 |
1054217 |
1045549 |
1037259 |
1030620 |
Природний та міграційний рух населення, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
|
Показники |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Народжені |
47 |
32 |
53 |
27 |
28 |
24 |
17 |
21 |
|
Померлі |
62 |
65 |
59 |
50 |
65 |
65 |
65 |
60 |
|
Природний приріст |
-15 |
-33 |
-6 |
-23 |
-37 |
-41 |
-48 |
-39 |
|
Прибулі |
65 |
54 |
68 |
83 |
127 |
145 |
155 |
138 |
|
Вибулі |
83 |
95 |
91 |
70 |
76 |
55 |
87 |
60 |
|
Сальдо міграції |
-18 |
-41 |
-23 |
13 |
51 |
90 |
68 |
78 |
|
Загальне збільшення (зменшення) |
-33 |
-74 |
-29 |
-10 |
14 |
49 |
20 |
39 |
Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
|
Показники |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Населення у віці: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
молодшому за працездатний 0-14 |
567 |
551 |
545 |
557 |
548 |
558 |
547 |
550 |
|
Працездатному 15-60 |
2724 |
2718 |
2688 |
2637 |
2572 |
2472 |
2466 |
2453 |
|
старшому за працездатний 61+ |
789 |
757 |
790 |
792 |
781 |
791 |
829 |
821 |
|
Діти дошкільного віку 0-5 |
302 |
287 |
214 |
222 |
221 |
230 |
198 |
210 |
|
Діти шкільного віку 6-15 |
425 |
415 |
434 |
452 |
447 |
440 |
458 |
456 |
Розподіл населення за віком у населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ станом на 2019 рік, осіб
|
Показники |
Борозенське |
Кучерське |
Садок |
П'яти-хатки |
Нова Кубань |
Стариця |
Чарівне |
Красносільське |
Дмитренка |
|
Населення у віці: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
молодшому за працездатний 0-14 |
290 |
77 |
80 |
40 |
52 |
15 |
83 |
9 |
4 |
|
Працездатному 15-60 |
1127 |
338 |
255 |
97 |
229 |
37 |
273 |
44 |
18 |
|
старшому за працездатний 61+ |
447 |
121 |
60 |
48 |
65 |
5 |
75 |
26 |
10 |
|
Діти дошкільного віку 0-5 |
110 |
25 |
28 |
14 |
19 |
10 |
21 |
1 |
0 |
|
Діти шкільного віку 6-15 |
196 |
56 |
58 |
27 |
34 |
5 |
66 |
8 |
4 |
Населення громади в розрізі населених пунктів, у % за 2019 р.
Динаміка населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
Статевий розподіл Борозенської ОТГ
|
|
Жінок |
Чоловіків |
|
Борозенське |
950 |
857 |
|
Кучерське |
292 |
241 |
|
Садок |
222 |
182 |
|
П'ятихатки |
98 |
84 |
|
Нова Кубань / Стариця |
215 |
188 |
|
Чарівне |
227 |
217 |
|
Красносільське |
35 |
50 |
|
Дмитренка |
14 |
22 |
|
Разом: |
2053 |
1841 |
Статевий розподіл населення громади, як показано на рисунку, дає зрозуміти що жінок - 53%, або 2053 осіб. Чоловіків 47 %, або1841 осіб.
В Борозенській ОТГ статевий розподіл не відрізняється від середньо українського показника, а саме з 100 людей 46 є чоловіки і 54 є жінки.
Дана ситуація буде стимулювати розвиток гендерно-орієнтованих програм та проектів, як регіонального так і місцевого розвитку.
Зайнятість за видами діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
Рівень зареєстрованого безробіття та навантаження на одну вакансію (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
|
Показники |
2019 |
|
|
Громада |
Область |
|
|
Рівень зареєстрованого безробіття (у відсотках до економічно активного населення працездатного віку) |
10,52 |
14,78 |
|
Кількість безробітних на одну вакансію (чисельність зареєстрованих безробітних, поділена на кількість вакантних робочих місць) |
9 |
8 |
3.3.2 Доходи населення і заробітна плата
- доходів на одну особу у 2019 році, грн.
3.4 Економіка громади
3.4.1 Суб’єкти господарської діяльності
Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
А. Юридичні особи
|
Показники |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Усі суб'єкти ЄДРПОУ: |
|
|
|
|
|
|
|
Громада |
10 |
12 |
11 |
13 |
13 |
13 |
|
З них СПД - юридичні особи * |
|
|
|
|
|
|
|
Громада |
|
|
|
|
|
|
|
З них малі підприємства |
|
|
|
|
|
|
|
Громада |
|
|
|
|
|
|
В. Фізичні особи-підприємці
|
Регіони |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Борозенська ОТГ |
45 |
45 |
48 |
46 |
47 |
54 |
|
Великоолександрівський район |
|
|
|
|
|
|
|
Херсонська область |
|
|
|
|
|
|
Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності за видами діяльності (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)
|
Галузі та види діяльності |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство |
10 |
12 |
11 |
13 |
13 |
13 |
|
Оптова і роздрібна торгівля |
45 |
45 |
48 |
46 |
47 |
54 |
|
Готелі та ресторани |
|
|
|
|
|
|
|
Освіта |
|
|
|
|
|
|
|
Охорона здоров’я та соціальна допомога |
|
|
|
|
|
|
|
Аптеки |
|
|
|
|
|
|
Найбільші роботодавці
|
Підприємство, організація, установа |
Вид діяльності (основний) |
Чисельність працівників у 2019р. |
|
СВК «Борозенське» |
Сільське господарство |
300 |
|
ПП «Красносільська Агрокомпанія» |
Сільське господарство |
17 |
3.4.2 . Розвиток малого і середнього бізнесу
Наявні на території громади вільні земельні ділянки, призначені для ведення господарської діяльності (крім с/г призначення)
|
Адреса, стислий опис, призначення |
Власник (власники – із зазначенням частки) |
Площа, кв. м |
|
с. Чарівне, господарський двір |
Комунальна власність Борозенської ОТГ |
11,65 га |
|
с. Дмитренка, господарський двір |
Комунальна власність Борозенської ОТГ |
13,7 га |
|
с. Нова Кубань, господарський двір |
Комунальна власність Борозенської ОТГ |
20,0 га |
Планована інвестиційна діяльність у громаді в найближчий період
|
Проект, орієнтовний термін виконання (рік початку – рік завершення) |
Кошторисна вартість, млн. грн. |
Джерело фінансування |
|
Придбання автогрейдеру (2020-2021) |
3,000 |
Місцевий бюджет |
|
Капітальний ремонт другої частини покрівлі Борозенського ЗЗСО (2020-2021) |
1,600 |
Місцевий бюджет |
|
Капітальний ремонт приміщення поліцейської станції (2020) |
0,600 |
Місцевий бюджет |
|
Капітальний ремонт приміщення для вільної боротьби (2020) |
0,400 |
Місцевий бюджет |
3.5 Фінансовий стан та бюджет громади
3.5.1Бюджет громади
Структура доходів громади
|
№ п/п |
Доходи |
2018 рік |
2019 рік |
||
|
Значення, тис. грн. |
Питома вага, % |
Значення, тис. грн. |
Питома вага, % |
||
|
1 |
Трансферти |
20769,790 |
52,76 |
19947,216 |
48,13 |
|
2 |
Власні доходи |
18598,317 |
47,24 |
21501,188 |
51,87 |
|
3 |
Всього доходів |
39368,107 |
100% |
41448,404 |
100% |
Власні доходи бюджету, тис. грн.
Доходи бюджету, тис. грн.
|
Показники |
2013 (сумарно) |
2014 (сумарно) |
2015 (сумарно) |
2016 (сумарно) |
2017 (cумарно) |
2018
|
2019
|
|
Прибутковий податок з громадян/ Податок з доходів фізичних осіб |
869,255 |
909,992 |
|
|
|
9 238,316 |
10 410,555 |
|
Єдиний податок(крім с/г виробників) |
|
|
147,482 |
199,519 |
446,771 |
526,576 |
648,385 |
|
Єдиний податок від с/г виробників |
122,134 |
118,865 |
2 183,878 |
3 510,311 |
4 552,935 |
5 290,887 |
4 937,712 |
|
Доходи від відчуження нерухомості та землі |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Податок на прибуток підприємств комунальної власності |
0,288 |
0,403 |
0,860 |
10,548 |
12,200 |
0,000 |
43,119 |
|
Плата за землю |
955,117 |
1 108,948 |
1 772,685 |
1 927,638 |
2 516,982 |
2 904,502 |
4 308,710 |
|
Податок на нерухомість |
0,000 |
0,000 |
10,600 |
12,643 |
11,195 |
18,294 |
50,720 |
|
Акцизний збір |
0,000 |
0,000 |
20,416 |
22,889 |
23,871 |
26,926 |
34,955 |
|
Інші місцеві податки та збори |
11,704 |
9,951 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
0,000 |
3,200 |
|
Податкові надходження разом |
1 958,498 |
2 148,159 |
4 134,694 |
5 683,548 |
7 563,954 |
18 005,501 |
20 437,356 |
|
Дохід від оренди комунального майна |
5,997 |
6,247 |
9,342 |
12,996 |
21,410 |
17,392 |
28,631 |
|
інше |
70,774 |
20,481 |
167,358 |
107,908 |
98,961 |
156,117 |
328,489 |
Структура податкових надходжень Борозенської ОТГ за 2018 рік, %
Структура податкових надходжень Борозенської ОТГ за 2019 рік, %
Доходи бюджету на одного мешканця у 2018 році, грн.
|
Регіони |
Податок на доходи фізичних осіб |
Єдиний податок |
Місцеві податки та збори |
Плата (податок) за землю |
Податкові надходження разом |
Дохід від оренди комунального майна |
|
Борозенська ОТГ |
2366,98 |
1490,51 |
2239,37 |
744,17 |
4613,25 |
4,46 |
|
У середньому по містах області |
1119,40 |
|
|
|
|
|
|
У середньому по містах України |
1506,40 |
|
|
|
|
|
Доходи бюджету на одного мешканця у 2019 році, грн.
|
Регіони |
Податок на доходи фізичних осіб |
Єдиний податок |
Місцеві податки та збори |
Плата (податок) за землю |
Податкові надходження разом |
Дохід від оренди комунального майна |
|
Борозенська ОТГ |
2653,05 |
1423,57 |
2534,54 |
1098,04 |
5208,30 |
7,30 |
|
У середньому по громадам області |
2747,5 |
|
|
|
|
|
Структура видатків бюджету громади, тис. грн.
|
Статті видатків |
2018 |
2019 |
|
Оплата праці з нарахуванням |
18 279 765 |
20 800 686 |
|
Придбання матеріалів по загальному фонду |
2 081 392 |
2 583 123 |
|
Продукти харчування |
838 600 |
664 108 |
|
Оплата послуг (крім комунальних) |
3 347 216 |
2 583 123 |
|
Оплата комунальних послуг , з них: |
1 934 107 |
1 930 145 |
|
16 296 |
23 022 |
|
568 503 |
494 443 |
|
935 131 |
1 098 359 |
|
414 177 |
314 320 |
|
Трансферти |
4 912 916 |
4 442 531 |
|
Інші виплати населенню |
212 050 |
280 769 |
|
Придбання предметів довгострокового користування |
4 075 375 |
1 757 989 |
|
Капітальний ремонт |
2 362 652 |
2 868 933 |
Структура видатків бюджету за 2018 року, %
Структура видатків бюджету за 2019 року, %
Найбільші платники податків у громаді
2018 рік
|
|
Назва |
Сплачено ПДФО |
Акциз |
Плата за землю |
Податок на нерухомість |
|
1. |
СВК «Борозенське» |
4 688 959 |
|
3 286 413 |
3 885 |
|
2. |
ТОВ «ЮТС - Агропродукт» |
1 105 009 |
|
1 253 709 |
|
|
3. |
ПП «Агрофірма Додола» |
99 382 |
|
468 242 |
|
|
4. |
ПП «Красносільська Агрокомпанія» |
300 242 |
|
209 042 |
4 500 |
|
5. |
ФГ «Фруктове» |
189 765 |
|
|
|
2019 рік
|
|
Назва |
Сплачено ПДФО |
Акциз |
Плата за землю |
Податок на нерухомість |
|
1. |
СВК «Борозенське» |
5 385 828 |
|
2 981 118 |
29 632 |
|
2. |
ТОВ «ЮТС - Агропродукт» |
1 205 882 |
|
1 688 958 |
|
|
3. |
ПП «Агрофірма Додола» |
126 113 |
|
461 898 |
|
|
4. |
ПП «Красносільська Агрокомпанія» |
296 409 |
|
271 077 |
|
|
5. |
ФГ «Фруктове» |
170 490 |
|
110 422 |
|
Перелік та вартість реалізованих в межах території ОТГ проектів за кошти державної субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів чи Державного фонду регіонального розвитку
|
|
Назва |
Рік |
Сума |
Коментар(що досягнуто завдяки проекту) |
|
1. |
Капітальний ремонт частини покрівлі та заміна вікон Борозенської ЗОШ І-ІІІ ступенів |
2017 |
2 771 000,00 грн. |
Частково замінено вікна та покрівлю |
3.6 Транспортна інфраструктура і зв’язок
Протяжність і стан доріг
На території громади функціонує 1 внутрішньорайонний маршрут, що з’єднує с. П’ятихатки, с. Кучерське, с. Садок з адміністративним центром та районним центром. Функціонує 1 обласний маршрут від адміністративного центру до міста Херсон.
с. Нова Кубань, с. Стариця, с. Чарівне, с. Дмитренка, с. Красносільське не мають автобусного сполучення з адміністративним центром, хоча поєднуються між собою дорогою з твердим покриттям та в перспективі відкриття автобусного сполучення до міст районного та обласного значення (Херсон).
Дорожні покриття доріг до населених пунктів біло щебеневе та асфальтове (з деформацією та ямковістю).
Транспортне сполучення між населеними пунктами громади та з районним/обласним центром, наявність громадського транспорту та потреби у покращенні:
Щоденне автобусне сполучення з районним та обласним центрами.
Необхідне внутрішнє сполучення між населеними пунктами громади.
3.7 Інфраструктура торгівлі та послуг
3.7.1Мережа закладів торгівлі та громадського харчування
- послуги надають 43 функціонуючих торгових точок, у тому числі 40 магазинів, 2 кіоски, 1 аптечний пункт та 1 заклад громадського харчування.
- Мережа закладів побутового обслуговування
- один заклад перукарні.
3.8 Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура
3.8.1Житловий фонд
Стан житлового фонду громади
|
Показники |
2018 |
2019 |
|
Заселені будинки разом |
1538 |
1503 |
|
у тому числі:- індивідуальні будинки |
1538 |
1503 |
|
Житловий фонд, тис. кв. м загальної площі |
94,6 |
93,5 |
|
% помешкань, підключених до комунального водопостачання |
100% |
100% |
|
% помешкань, підключених до комунального газопостачання |
62% |
64% |
|
% помешкань, підключених до комунальної системи каналізації |
0 |
0 |
|
% помешкань, підключених до центрального опалення |
0 |
0 |
3.8.2 Комунальна інфраструктура та інженерні мережі
Водопостачання та водовідведення
|
Показники |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
|
Протяжність мереж водопостачання, км |
|
|
|
|
|
|
Протяжність мереж водовідведення, км |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Споживання питної води, тис. м3 – всього, у тому числі: |
|
|
|
|
98,4 |
|
- населення |
|
|
|
|
90,4 |
|
- підприємства |
|
|
|
|
8,0 |
Основною проблемою водопостачання є заміна системи водопостачання в селах Борозенське, Чарівне, Кучерське, Садок.
3.9 Соціальні послуги
Одне з основних завдань громади - забезпечення належного соціального захисту незахищених верств населення. Напрямками реалізації даного завдання є:
- виплата матеріальної допомоги онкохворим та учасникам АТО;
- організація роботи по оформленню субсидій;
- надання допомоги в оформленні соціальних допомог сім’ям з дітьми;
- соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами (інвалідів);
- соціальна підтримка дітей та молоді пільгових категорій (діти-сироти; діти, які залишилися без піклування батьків; діти-сироти, які живуть у сім'ях опікунів).
Соціальні послуги на території громади надаються, на підставі договору про співробітництво з Великоолександрівською районною радою, територіальним центром соціального обслуговування, школою естетичного виховання дітей та дитячо-юнацькою спортивною школою.
3.9.1Мережа закладів освіти
Перелік та опис дошкільних та шкільних закладів
|
|
Назва та місце розміщення |
Кількість груп / класів |
Кількість дітей / учнів |
Кількість вихователів / вчителів |
Кількість тех. персоналу |
Основна проблема |
|
1. |
ДНЗ «Берізка» с. Борозенське |
4 |
95 |
12 |
13 |
Капітальний ремонт будівлі, будівництво дитячого майданчика |
|
2. |
ДНЗ с. Садок |
1 |
20 |
3 |
4 |
|
|
3. |
ДНЗ с. Чарівне |
1 |
22 |
2 |
4 |
|
|
4. |
Борозенський ЗЗСО І-ІІІ ступенів |
16 |
284 |
32 |
26 |
Капітальний ремонт покрівлі, заміна решти вікон, капітальний ремонт вимощення, будівництво спортивного майданчика |
|
5. |
Новокубанський НВК (садок/ школа) |
1/7 |
11/44 |
3/11 |
4/8 |
|
|
6. |
Чарівненський ЗЗСО І-ІІІ ступенів |
9 |
74 |
13 |
10 |
|
3.9.2 Мережа закладів охорони здоров’я
На території громади функціонують 5 фельдшерських пунктів, Борозенська амбулаторія загальної практики сімейної медицини КЗ «Центр ПМСД».
На базі амбулаторії функціонує стоматологічний кабінет.
Однією з найбільш болючих проблем в галузі медицини є забезпеченість лікарськими кадрами. Але в 2019 році розпочата програма «Розвиток людського капіталу Борозенської сільської ради на 2019 – 2024 роки». Згідно якої за кошти громади в медичному закладі навчаються два студенти, які в подальшому працюватимуть в амбулаторії на посаді сімейного лікаря.
3.10 Стан навколишнього природного середовища
До складу громади входять 9 населених пунктів. По селам Борозенське та Пʼятихатки на сміттєзвалища виготовлено технічну документацію. По селам Кучерське, Садок, Нова Кубань та Стариця на земельні ділянки під сміттєзвалища є кадастрові номера.
4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ
4.1 Сценарії розвитку Борозенської громади
Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору.
Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.
Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.
Зважаючи на те, що для новоствореної ОТГ дуже мало даних для відстеження попередньої динаміки соціально-економічних процесів, повноцінне формулювання сценаріїв у 2020 році неможливе (стане можливим під час наступних періодів стратегічного планування – через 3-5 років). Таким чином, наведені нижче елементи сценарного моделювання відображають, передусім вплив на громаду зовнішніх факторів.
Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).
Інерційний сценарій розвитку
Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.
Базові припущення інерційного сценарію - національний рівень:
- Військовий конфлікт на Сході України продовжується;
- Зростають видатки Бюджету на утримання армії та ВПК;
- Зростають видатки на енергоносії та паливо;
- Рівень корупції в країні не зменшується – замість реальних реформ спостерігаємо їх імітацію;
- Децентралізація призупиняється;
- Відтік кваліфікованих кадрів за межі країни продовжує зростання;
- Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку, продовжується неконтрольована інфляція;
- Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає;
- Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу
- В умовах суттєвої корекції тарифів на газ підвищується вірогідність збільшення рівня неплатежів населення, що призводить до поглиблення кризи в ЖКГ.
Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:
- Підприємницький клімат залишається на низькому рівні;
- Рівень виробництва, зокрема з високою часткою доданої вартості, залишається на незмінно низькому рівні;
- Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується;
- Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ОТГ;
- З’являються кошти на модернізацію об’єктів інфраструктури;
- Продовжуються негативні демографічні тенденції у громаді;
- Продовжуються порушення природоохоронних заходів, що призводить до зниження якості питної води, зростання засміченості території громади, погіршення санітарного стану.
Результат інерційного сценарію:
- Демографічна ситуація на найближчі роки сильно погіршується, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення.
- Внаслідок скорочення робочих місць в реальному секторі більшість населення живе за рахунок торгівлі, послуг, бюджетних, пенсійних та соціальних виплат.
- Сільські території продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.
- Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки поступово скорочується.
- Внаслідок зростання доходів бюджету після об’єднання дещо покращуються окремі об’єкти інженерно-комунальної інфраструктури громади, однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки.
Модернізаційний сценарій розвитку:
Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.
Базові припущення модернізаційного сценарію – національний та регіональний рівень:
- Внаслідок тиску Заходу на РФ військове протистояння на Сході України припиняється;
- Видатки на оборону країни та підтримку ЗСУ стабілізуються;
- Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.
- Гривня стабільна;
- Інвестиційна привабливість країни покращується, зростають кредитні рейтинги;
- Зниження податкового тиску на бізнес;
- Відбувається поступовий вихід бізнесу з «тіні»;
- Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги;
- Доходи населення зростають;
- Ефективно працює ДФРР;
- Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку;
- Залучаються кошти бюджетної секторальної підтримки ЄС;
- Державні інвестиції на формування та подальший розвиток інфраструктури дозволяють суттєво покращити стан доріг та вулиць, освітлення населених пунктів, технічно переоснастити заклади освіти, охорони здоров'я, культури тощо.
Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:
- Сформовані базові планувальні документи громади: стратегія, зонування земель громади, схема планування громади, інвестиційний паспорт громади;
- Суворо дотримується правоохоронне законодавство – ліквідовуються наслідки порушень;
- Зростає впізнаність громади у регіоні та країні;
- У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – громада стає привабливою для інвесторів;
- Створюються привабливі інвестиційні пропозицій у сферах глибокої переробки с/г продукції, високотехнологічних виробництв;
- Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реципієнтом Державного Фонду регіонального розвитку, коштів бюджетної секторальної підтримки ЄС;
- Громада ефективно використовує державні субвенції на розвиток інфраструктури.
- Поступово покращується підприємницький клімат;
- Суттєво покращується рівень інфраструктури та умов проживання мешканців громади внаслідок надходжень додаткових коштів до бюджету розвитку обʼєднаної територіальної громади в рамках фінансової децентралізації.
Результат модернізаційного сценарію:
- В громаду поступово заходять стратегічні інвестори, зокрема у галузі з високою доданою вартістю.
- Навколо стратегічних інвесторів активізується малий і середній бізнес, заповнюючи логістично-послугову нішу.
- Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок;
- Зростає рівень доходів місцевого бюджету, що дозволяє поступово розвинути сучасну привабливу та функціональну соціальну інфраструктуру;
- Проекти розвитку в рамках реалізації Стратегії розвитку області активізують економічне життя на сільських територіях, формуючи «точки зростання», зокрема, це розвиток кооперативного руху у напрямку глибокої переробки харчової продукції, створення аграрних видів бізнесу, використання логістичного потенціалу громади тощо.
- Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді.
4.2 Стратегічне бачення розвитку Борозенської ОТГ
Борозенська ОТГ – сировинний центр аграрної продукції Великоолександрівського району, де найродючіші землі, що дозоляють забезпечити якісними зерновими та технічними культурами експортний потенціал півдня України.
Громада ініціативних, доброзичливих, працелюбних людей, в якій комфортно жити і займатись бізнесом.
4.3 SWOT-аналіз Борозенської громади
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
4.4 SWOT-матриця Борозенської громади
SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Борозенської громади. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв’язок, пунктирна – слабкий. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.
4.5 Порівняльні переваги, виклики і ризики Борозенської громади
|
Підтримують |
Порівняльні переваги
|
Сильні сторони |
|
Можливості |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|